«Математичний ярмарок»
Мета Ознайомити учнів з математичною культурою українського народу, розвивати їх
логічне мислення, навички обчислення через розв’язування стародавніх задач прикладного характеру, розгляд народних мір, виховувати інтерес до математичної культури
українського народу.
Яскраво прибраний зал. На стінах українські орнаменти, рушники, написи:
"Народ скаже, як зав'яже", "Мудрим ніхто не вродився, а
навчився".
Двоє ведучих в українських костюмах починають свято.
1-й учень.
О математико всесвітня!
Ти всім наукам мати рідна,
В віках оспівана ти словом.
Тебе царицею велично
Недарма Гаусс охрестив.
Ти визнана главою всіх наук,
Потрібна нам завжди і всюди.
Без математики ми нині як без рук,
З тобою з казки дійсність творять люди.
2-й учень.
Якщо ви почуєте в розмові, що людина не любить математику, не вірте.
Математику не можна не любити, її можна тільки не знати.
Тому ми сьогодні познайомимося їз народною математикою.
3-й учень
УВАГА! УВАГА! Спішіть,
поспішайте!
Господарі й гості
Глядіть, не минайте!
На ярмарок, прошу, гуртом, поодинці!
Чекають на вас там чудові гостинці!
4-й учень.
На ярмарку нашім веселім,
багатім
Є чим дивуватись і є що придбати.
Тут щедрі дарунки із саду, городу
Тут пісня і торти усім в нагороду.
5-й учень.
Тут речі умільців, ні з чим
не зрівнянні
Барвисті стрічки, рушники вишивані.
Мерщій на ярмарок всі поспішайте!
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
(Діти виходять з піснею ")
5-й учень.
Традиційно на Україні пора
збирання врожаю вінчається яскравими, багатими ярмарками. Землероби, народи і
умільці, крамарі виставляли і продавали кращі свої набутки. Люди з’їжджалися на
ярмарок, як на свято, своєрідну виставку і видовище. Наші учні також показують свої надбання (звертає увагу на виставки)
Але сьогодні, як ви вже здогадалися, ярмарок незвичний, а математичний.
1-й учень.
І сурова й солов’їна
Математика країна.
Праця тут іде завзята,
Вмій лиш спритно рахувати.
2-й учень.
Вмій ділити, віднімати,
Множить швидко й додавати.
Вмій кмітливо все збагнути,
Першим в відповіді бути.
3-й учень
Ледарів у нас немає,
Хто руки не піднімає?!
Вирушаймо і у путь:
Нас цікаві речі ждуть.
4-й учень
Ось ми з вами підішли до першої лавки.
«НАРОДНІ МІРИ МАСИ»
-Уважно на неї подивіться і скажіть, з якими мірами доведеться нам зустрічатися
(з мірами маси).
- Які ви знаєте міри маси? (г, кг,
ц, т.).
НАРОДНІ МІРИ МАСИ
1золотник = 4,27г
1пуд = 16
кг
1гривна = 1 фунт = 409,51г
1корець = 1ц
Що незвичне ви помітили на таблиці? Правильно, це таблиця народних мір маси.
Ними користувалися наші діди і прадіди. Ви знаєте, що в нашій країні грошова
одиниця - гривна. В давнину гривна була ваговою і грошовою одиницею.
Це був злиток срібла, вага
якого дорівнювала 1 фунту.
Майже 200 років тому гривну
почали розрубувати, новий злиток одержав назву рубля.
Пуд - введено у ХІІ ст.
означає "вага" або "важкий". Пудами міряли тільки зерно.
5-й учень.
А тепер я пропоную вам, декілька
завдань.
За правильну відповідь ви отримаєте ось такі нагороди.
Завдання
1.
Назвіть міру, яка більша 1ц, але
менша 1 кг
(гривна, фунт)
2. Що важче: пуд пір’я чи пуд заліза? ( порівно )
3. Назвіть прислів’я, у яких, зустрічаються міри маси.
(Щоб взнати людину, треба з нею пуд солі
з’їсти.
В травні корець дощу, крапля
болота).
4. Як ви гадаєте, за який проміжок часу можна вдвох з’їсти
пуд солі? (Приблизно 2 роки, якщо кожен день з’їдати 10 г солі кожному.
5. Розв’яжіть задачу.
Сто курей за сто днів з’їдають 100 пудів зерна.
Скільки пудів зерна з’їдять
10 курей за 10 днів?( 1 пуд)
6. У мішку 100 кг зерна. Як поділити це
зерно на дві частини, щоб з одній було на 20 кг більше, ніж у другій? (40 кг і 60 кг)
1-й учень.
Послухайте байку.
Йшли пустелею два віслюки. Один ніс
мішок - 5 пудів солі, другий - 5 пудів вати. Було жарко. Вони дужо втомилися і,
побачили річку, разом з мішками полізли у воду. Після купелі, віслюки пішли
далі. У одного з них стада поклажа легшою, а у другого - важчою. Чому?
(Сіль розчинилася у воді, а
вата набрала більше води).
2-й учень.
У яких казках зустрічаються міри маси?
Які? Що про них говориться?
("Чабанець"- хлопчик був такий сильний, що грався каменем вага якого
була 8 пудів. Він переміг змія, який перевертав каміння по 30 пудів.
"Іван Богданець" - у Івана була залізна палиця у 100 пудів.
"Два брати" - у багатого в коморі було 200 пудів пшениці.
"Кирило Кожум’яка"- у Кирила була булава пудів з 10, якою змія
поборов.
"Дотепний жарт" - багач прохав у попа 40 пудів вівса).
3-й учень.
Підходимо до нашої наступної лавки.
Хто вже здогадався, що це за лавка?
« Міри часу »
Відкриваємо другу лавку.
Цікаве про календар стародавніх слов’ян.
Понад 80 років зберігається у Київському історичному музеї глечик,
знайдений біля с. Ромашки на Київщині, з хитромудрою в’яззю на ньому. Зигзагоподібні, схожі на злами блискавиць, лінії,
квадратики, клини повторюються у ритмі, не власному звичайному орнаменту.
Тривалий час ніхто не здогадувався, що оті візерунки мають смисл.
Але вчені все-таки розшифрували цей « орнамент ». На глечику зображено
своєрідний, один з найдавніших, слов’янський календар.
Чи знаєте ви міри часу, ми перевіримо на
загадках.
1. Яким одним словом можна замінити слова: ранок, день, вечір, ніч? (доба)
2. Дуб довговік, на ньому 12 гілок, на кожній гілці по четверо гнізд, а в
кожному гнізді по семеро яєць, і кожному яйцю ім’я є. (рік, місяць, тиждень,
дні).
3. 52 орли, а тільки одне яйце знесли ( тижні, рік)
4. 7 братів віком рівні, іменами різні (дні тижня)
5. Годинника не має, а час знає (півень)
6. На початку року товстий, цілий рік худне, а на кінець року цілком схудне (календар).
7. У книжці 6 листків простих, сьомий - золотий.(дні тижня)
8. 12 братів один за одним ходять, один одного не обходять(місяці)
9. Назвіть прислів'я про час.
(Влітку один тиждень рік годує.
Час минає, а не вертає.
Згаяного часу і конем не
доженеш.
Час усьому навчить.
Сім п’ятниць на тиждень.
На годину спізнився за рік не
доженеш.
Без роботи день роком стає.
Сам себе у рік раз любить.
Краще на 5 хвилин раніше, ніж на
хвилину пізніше.
Бережи час, його за гроші не
купити.
Йдеш на день, а хліба бери на
тиждень.
День у жнива рік годує.
Скривився як середа на
п’ятницю.)
4-й учень.
Підходимо до наступної лавки.
Хто вже здогадався, що це за лавка?
« Міри довжини »
Відкриваємо третю лавку.
На перших стадіях розвитку людства вимірювали “на око”. З дальшим розвитком
суспільства виникли деякі натуральні міри: довжина ступні, ширина долоні тощо.
Назви таких мір збереглися й досі:
фут (довжина ступні),
дюйм (ширина великого пальця
руки при його основі),
ярд (лікоть, тобто відстань від кінців пальців до ліктя).
Майже
700 років тому англійський король Генріх І видав грамоту, в якій говорилось, що
віднині зразком міри буде рука королівської величності. Тому лікоть ще
називають королівською мірою.
Пальма (ширина долоні),
маховий сажень ( відстань між середніми пальцями розведених рук),
косий сажень (відстань між великим пальцем лівої ноги, широко відставленої
від правої, і середнім пальцем витягнутої вгору правої руки.)
5-й учень
Сажень походить від слова сягати і означає досягати до чогось. Сажнем також
називали інструмент для вирівнювання відстаней землі. Віддаль між кінцями
планок дорівнювала сажню. Верста - давня
міра великих відстаней, яка вжилася в Росії, на Україні, в Білорусії, Польщі. У
різний час верста була різної довжини: від 500 до 1000 сажнів. З ХІІІ століття
в Росії і на Україні 1 верста дорівнювала 500 сажнів ( 1066,8 м).Ця верста
вживалася в СРСР до встановлення метричної системи мір. Ці міри довгий час
використовували в Росії. З усіх мір довжини в побут ввійшов аршин. Аршин у
Росії було запроваджено з ХІІ ст., спочатку він дорівнював 27 англійським
дюймам, а з часів Петра І і до запровадження метричної міри - 28 дюймам. Величини одних
і тих самих мір довжини з різних країнах мали деяке розходження, тому у таблиці
ми записали їх наближене значення
Народні міри довжини
1сажень = 2 м 13
см
1верста = 1км 70 м
1аршин = 71
см
1миля = 1609 м
1лікоть = 56
см
1дюйм = 2
см 5 мм
1п’ядь = 20 см
1-й учень
1.Назвіть прислів’я або приказки, в яких
зустрічаються міри довжини. (Бачити
на сажень крізь землю.
Сім верст до небес.
До біди сім верст.
Сім верст пішки для однієї
кишки.
Міряти на свій аршин.
Ніби аршин проковтнув.
Аршиний товар (червоний
товар)).
2. Назвіть міру, яка :
а) довша за 1 дм і коротша за 1м?( п’ядь, фут, лікоть, аршин).
б) більша за 1 км?
( верста, миля)
3. Виміряйте довжину стрічки в ліктях.
4Розв’яжіть задачу.
Довжина колоди 6 аршин. За 1
хвилину від цієї колоди відпилюють по одному аршину. За скільки хвилин
розпилять колоду? (5 хв.)
5.Розв'яжіть задачу.
Дві селянки шли до Києво-Печерської лаври.
Обидві пройшли 60 верст. Скільки верст пройшла кожна з них, якщо вони йшли з
однаковою швидкістю? ( 60 верст).
6.У яких казках зустрічаються старовинні міри
довжини?
( "Про правду і кривду" - люди носили воду за 30-40 верст, тому що
чорт висушив воду.
"Бідний вовк" - кравець міряв вовка аршином. “І вздовж аршин, і вшир
аршин".
"Ох" - ліс 4 милі на всі 4 сторони.
“Залізний вовк” - собака Чутко чує за 7 миль, собака Важко - за 9 миль, собака Барій - за 12 миль
“Летючий корабель” - чоловік міг застрелити птаха, який сидить за 100 миль від нього.
"Мудра дівчина" - піп наказав Марійці виткати 100 ліктів полотна.)
2-й учень
На доброму ярмарку ми
побували
Співали, сміялись та жартували.
3-й учень
Та ще не танцювали
Гей, троїсті музиченьки
Нам заграйте веселенько.
А ви хлопчики й дівчатка,
Всі виходьте танцювати.
Учні виконують народний танок.
4-й учень.
Підходимо до наступної лавки.
Хто вже здогадався, що це за лавка?
Яке велике християнське свято ми будемо скоро зустрічати?
Відкриваємо четверту лавку.
« Великодня »
Навесні, коли все оживає,
забрунюються, як веселиться з синіми небесами і водами, зеленіє оновлена земля,
приходять до нас Великодні свята! Ми христосуємося, зичимо один одному щастя,
здоров’я і обмінюємося великодними
яйцями, цокаємося: чия витриваліша. З великодним яйцем йдемо в поле - аби
на полі був добрий пожиток, до худоби - аби худоба множилася, кладемо в дитячу
купіль - аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл - аби
в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх
даруємо коханим, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки – аби душі
близьких нам людей не почували себе самотньо.
5-й учень.
Історія писанок як символу весняного відродження
природи сягає у далеве минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на
землі. Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих
часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна
була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць,
потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна
серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята
з півнячих грудок.
1-й учень.
Поділ писанки
Для наших предків числа були священними, у кожного
було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість
частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.
Поділ на два
передавав уявлення про два світи.
На три
ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери.
При
поділі на чотири утворюється хрест,
що означає чотири сторони світу.Класичний поділ півсфер на чотири частини,
кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома
місяцями.
За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову
орієнтацію передає шестикутна зірка.
Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад
про те, що в давнину існував восьмирічний
календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер -
"облоків": сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог.Дуже
цікавий поділ на сорок частин, так
звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або
явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.
1-й учень.
1. Як можна одним мішком
пшениці, змоловши її, наповнити два мішки, розміри яких такі ж, як і мішка, в
якому знаходиться пшениця?
(Помістити один мішок в інший)
2. Два батьки і два сини з’їли за сніданком троє яєць, причому кожному з них
дісталося по цілому яйцю. Як це могло статися?
(Це було троє осіб: дід, батько і син)
3. Дві бабці вирушили у Києво –Печерську
лавру. Обидві вони пройшли
60 верств. Скільки
верств пройшла кожна з них, якщо йшли вони з однаковою швидкістю?
(Кожна пройшла 60 верств)
4. Горіло
вісім свічок. Одну загасили. Скільки свічок залишилось? ( 1 )
5. Вісім яєць варилося 4 хвилини. Скільки часу варилося кожне яйце? ( 4 )
3-й учень
Діти, закінчується ярмарок.
Багато ви відгадали загадок, назвали прислів’їв, прочитали українських казок.
2-й учень.
Отже, вивчення народної
математики, тобто стародавніх математичних знань, є дуже важливим для глибокого
висвітлення культури народу. Ознайомлення зі способами лічби, народними мірами
і способами вимірювання відкриває цікавий світ еволюції поняття числа та його
властивостей, а також процес формування просторових уявлень і знань у галузі
геометрії дає змогу проникнути у глибини народної мудрості.
Відомості з народної математики викликають зацікавленість до вивчення
математики та її історії, культури нашого народу, розвивають кругозір.
А тепер нагородження
переможців. (Пригощання всіх учасників ярмарку. Співаючи останній куплет з
пісні "На веселім базарі", діти виходять із залу.)
